«У нашій пам’яті вони назавжди залишились»
21
листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку
євроінтеграції за Єропейську Україну!
Спочатку
- це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна-це Європа», «Ми
–вільні», « Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.
А
що ж було далі… А далі- не підписання угоди про асоціацію. А далі- жорстоке
побиття студентів в ніч на 30 листопада.
Після
двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість
того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з
президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити
«зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну
зброю.
А
далі… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор,
Інститутська, Грушевського, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція
гідності.
Вони
йшли голіруч проти озброєних вишколених беркутівців. А під ногами у них
зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Із засобів оборони у
мітингувальників були тільки саморобні дерев’яні щити, дерев’яні палиці,
барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий
дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ..
Тисячі пораненихі майже 100
людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них –
науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні
режисери, громадські активісти. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили
свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову
державу.
Герої
не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з’являються перші
вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану.
Та
на цьому біль не закінчився. Цей рік найтяжчий для України за роки
незалежності. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ зустрівся з
агресією Росії. Вона анексувала Крим, а зараз веде неоголошену війну на сході
нашої Батьківщини. Українські військові, і в тому числі наші земляки захищають єдину, неподільну, соборну Україну.
Сьогодні
в зоні АТО, на жаль, гинуть українські герої, сотні з них отримали поранення та
знаходяться на лікуванні у шпиталях та лікарнях. Ми пишемо пораненим листи,
відсилаємо свої малюнки, щоб підтримати їх. Адже усім їм, як ніколи, потрібна
увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей та наша з вами молитва.
Отче
наш, молю Тебе! Пробач, помилуй, спаси, захисти та збережи наших воїнів. Дякую
Тобі за кожного із них. Будь з ними завжди поруч! Показуй їм правильний шлях,
яким вони повиннійти. Боже! Приблизь день перемоги! Даруй мир, спокій,
незалежність, цілісність, процвітання нашій неньці Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар
все супер