20 лютого - День вшанування Героїв Небесної Сотні

 «У нашій пам’яті вони назавжди залишились»

21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну!

Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна-це Європа», «Ми –вільні», « Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день. 

А що ж було далі… А далі- не підписання угоди про асоціацію. А далі- жорстоке побиття студентів в ніч на 30 листопада.

Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

А далі… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Інститутська, Грушевського, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.

Вони йшли голіруч проти озброєних вишколених беркутівців. А під ногами у них зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Із засобів оборони у мітингувальників були тільки саморобні дерев’яні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ..

Тисячі пораненихі майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.

Герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з’являються перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану.

Та на цьому біль не закінчився. Цей рік найтяжчий для України за роки незалежності. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ зустрівся з агресією Росії. Вона анексувала Крим, а зараз веде неоголошену війну на сході нашої Батьківщини. Українські військові, і в тому числі наші земляки  захищають єдину, неподільну, соборну Україну.

Сьогодні в зоні АТО, на жаль, гинуть українські герої, сотні з них отримали поранення та знаходяться на лікуванні у шпиталях та лікарнях. Ми пишемо пораненим листи, відсилаємо свої малюнки, щоб підтримати їх. Адже усім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей та наша з вами молитва.

Отче наш, молю Тебе! Пробач, помилуй, спаси, захисти та збережи наших воїнів. Дякую Тобі за кожного із них. Будь з ними завжди поруч! Показуй їм правильний шлях, яким вони повиннійти. Боже! Приблизь день перемоги! Даруй мир, спокій, незалежність, цілісність, процвітання нашій неньці Україні!

Рік без Кузьми

До річниці смерті лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка у Мережу виклали змонтований з уривків різних його концертів кліп на пісню «Кінець фільму», яка стала однією з останніх у житті Кузьми. 2 лютого на телеканалі ZIK відео покажуть вперше.

2 лютого 2015 року страшна ДТП забрала Кузьму. Це стало шоком не лише для його рідних, друзів та найпалкіших фанатів, а й для всієї України: він був кумиром для багатьох, і не лише через пісні, а й через активну життєву позицію, бо не боявся бути собою, не боявся говорити правду.

Звичайний хлопець з містечка на Львівщині, Андрій Кузьменко за час своєї творчої діяльності здобув надзвичайну популярність. Він просто співав про те, що важливо, про те, що болить кожного. Кузьма не був святим, але його поважали і любили, бо він був добрим і чесним із собою та цілим світом.

У новому кліпі на пісню «Кінець фільму» зібрані світлини співака з різних періодів життя: на одних – маленький Андрійко із щирим дитячим поглядом, на інших – молодий хлопець, сповнений енергії і бажання творити. Автори відео також використали уривки з концертів Скрябіна різних років. Тут можна побачити і перші виступи ще зовсім юного Кузьми. Із кожною секундою відео ніби подорожуєш у часі разом із музикантом по концертах, фестивалях, знімальних майданчиках. У кожному кадрі Кузьма справжній: десь усміхнений, життєрадісний, десь іронічний, а десь зосереджений і серйозний.